Урок 6. Кінцеві літери ך ם ן ף ץ

П’ять уже знайомих літер мають особливу форму в кінці слова. Це кінцеві форми, або софіт, а не п’ять нових літер абетки. Літер, як і раніше, двадцять дві. Оскільки читаємо справа наліво, остання літера слова розташована ліворуч. Порівняємо кожну звичайну й кінцеву форму, а потім прочитаємо коротке слово.

У прикладах використовуємо лише знайомі оголоски: патах і камац. Обидві дають звук «а».

Читайте справа наліво. Кирилична транскрипція приблизна: вона допомагає почати читання, але не замінює вимову. Латинська h позначає легкий придих гей, не українське «х».

ך — каф-софіт

Друковані форми: звичайна й кінцева

Рукописні форми: звичайна й кінцева

Каф-софіт пишемо замість звичайної каф у кінці слова. У слові рах вона читається «х». Нижній штрих опускається нижче основної лінії і в друкованій, і в рукописній формі: залишайте для нього місце. У прикладі використовуємо часткову оголоску: показуємо лише патах. Після кінцевої літери голосний не додаємо.

רַך

рах — м’який

У слові רַך остання літера — ך, тому потрібна кінцева, а не звичайна форма כ.

ם — мем-софіт

Друковані форми: звичайна й кінцева

Рукописні форми: звичайна й кінцева

Мем-софіт замінює звичайну мем у кінці слова та зберігає звук «м». Друкована кінцева форма замкнена; звичайна мем має просвіт. На відміну від решти чотирьох кінцевих форм, мем-софіт не має довгого нижнього виносу. Порівняйте також окрему рукописну форму.

יָם

ям — море

У слові יָם остання літера — ם, тому потрібна кінцева, а не звичайна форма מ.

ן — нун-софіт

Друковані форми: звичайна й кінцева

Рукописні форми: звичайна й кінцева

Нун-софіт замінює звичайну нун у кінці слова й читається «н». Звичайна нун закінчується нижньою горизонтальною частиною; кінцева витягнута вниз. Її нижній штрих проходить нижче основної лінії. Не скорочуйте його до довжини вав або йод.

גַּן

ґан — сад

У слові גַּן остання літера — ן, тому потрібна кінцева, а не звичайна форма נ.

ף — пей-софіт

Друковані форми: звичайна й кінцева

Рукописні форми: звичайна й кінцева

Кінцева форма пей називається пей-софіт; для звука «ф» також кажуть «фей-софіт». У нашому прикладі вона без дагеша й читається «ф». Внутрішній виступ зберігається, а нижня частина опускається під основну лінію. Не стискайте зображення й не обрізайте нижній винос.

אַף

аф — ніс

У слові אַף остання літера — ף, тому потрібна кінцева, а не звичайна форма פ.

ץ — цаді-софіт

Друковані форми: звичайна й кінцева

Рукописні форми: звичайна й кінцева

Цаді-софіт замінює звичайну цаді в кінці слова та зберігає звук «ц». З’єднання верхніх частин залишається впізнаваним, але нижній елемент витягнутий під основну лінію. Під час письма й перегляду залишайте під рядком достатньо місця.

רָץ

рац — біжить (він)

У слові רָץ остання літера — ץ, тому потрібна кінцева, а не звичайна форма צ.

Перевірмо себе

У кінці слова каф, мем, нун, пей та цаді набувають кінцевої форми. Каф-софіт, нун-софіт, пей-софіт і цаді-софіт мають нижній винос; мем-софіт залишається в основній висоті рядка. Форма змінюється через розташування літери, а не тому, що з’являється нова літера.

1. Знайдіть кожну вивчену літеру в друкованому та рукописному варіанті.
2. Закрийте транскрипцію. Прочитайте приклади справа наліво, потім перевірте себе.
3. Перепишіть по одній літері зі зразка, зберігаючи її пропорції та розташування відносно ліній.

Тепер виконайте завдання: зіставте форми, розпізнайте кінцеві літери, оберіть написання в кінці слова та прочитайте знайомі слова.